Гіперплазія ендометрія

Кровотечі «поза графіком», затяжні й рясні місячні, анемія, тривожні думки про репродуктивне здоров’я — усе це часто виявляється наслідком одного стану: гіперплазії ендометрія. Назва лякає, адже поруч одразу виникають слова «передракові зміни» та «операція». Насправді більшість випадків добре піддаються контролю й лікуванню, особливо якщо звернутися вчасно. У цій статті ми пояснимо простими словами, що відбувається з ендометрієм, чому з’являється гіперплазія, які її ознаки, як у лікарні ім. Мечникова встановлюють діагноз та лікують, і що робити далі, аби жити спокійно та планувати майбутнє.

Що таке гіперплазія ендометрія

Ендометрій — це внутрішня слизова оболонка матки. Щомісяця вона «наростає», готуючись прийняти запліднену яйцеклітину. Якщо вагітність не настає, верхній шар відшаровується — так відбувається менструація.

Гіперплазія ендометрія — це коли клітини цього шару розмножуються надміру і слизова стає занадто товстою. У побутовому розумінні — «подушка» ендометрія переросла норму. Така ситуація порушує менструальний цикл, провокує кровотечі і, залежно від типу змін, може мати онкологічний потенціал. Важливо: гіперплазія буває різною — від відносно «спокійних» форм без атипії до атипової гіперплазії (EIN),яка вважається передраковим станом.

Думка експерта

«Ключ до безпеки — вчасна діагностика. У більшості пацієнток ми маємо справу з гіперплазією без атипії, яку успішно контролюємо прогестинами або внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом. Атипова гіперплазія (EIN) потребує ретельної тактики: у частини жінок — хірургічного лікування, в інших — фертиліті-спарингу під суворим наглядом. Не варто чекати: кожна «нетипова» кровотеча — привід звернутися до гінеколога сьогодні, а не за місяць» - коментує завідувачка центру оперативної та консервативної гінекології ЄНОТОВА Наталія Володимирівна.»

Причини та фактори ризику: чому виникає гіперплазія
Найпоширеніші фактори ризику:
Ожиріння та надмірна вага.

Ожиріння підвищує рівень естрогенів, бо жирова тканина сама їх виробляє; тому навіть без «зовнішніх» гормонів естрогенове тло може бути високим.

Синдром полікістозних яєчників та ановуляторні цикли.

При СПКЯ овуляції трапляються рідко, тож не формується жовте тіло — основне джерело прогестерону, яке «гальмує» ріст ендометрія.

Перименопауза та пізня менопауза.

Перименопауза та пізня менопауза супроводжуються нерівномірним гормональним фоном: прогестерону вже мало, а естроген у певних випадках зберігає активність, що стимулює ріст слизової оболонки матки.

Відсутність вагітностей або пізні перші пологи.

Відсутність вагітностей або пізні перші пологи означають, що ендометрій довгі роки піддавався циклічній стимуляції естрогеном без періодів «відпочинку», які забезпечує вагітність.

Естроген-вмісна терапія без прогестинів (наприклад, деякі види ЗГТ).

Естроген-вмісна терапія без прогестинів (наприклад, у складі деяких схем замісної гормональної терапії) створює штучний надлишок естрогену й може сприяти патологічному потовщенню ендометрія.

Порушення вуглеводного обміну: цукровий діабет, інсулінорезистентність.

Порушення вуглеводного обміну, такі як цукровий діабет та інсулінорезистентність, впливають на гормональний баланс і стимулюють підвищений рівень естрогену в крові.

Спадкова схильність і поєднання з іншими гінекологічними станами (міома, аденоміоз).

Спадкова схильність і поєднання з іншими гінекологічними станами, зокрема міомою чи аденоміозом, збільшують ймовірність розвитку гіперплазії, адже організм уже схильний до гормональних і структурних порушень у тканинах матки.

Симптоми та як їх розпізнати у повсякденному житті

Типова скарга — рясні або тривалі менструації. Деякі жінки помічають міжменструальні «мажучі» виділення, інші — кровотечі після затримок або нерегулярні цикли. Часто з’являються слабкість, запаморочення, задишка при навантаженні — це ознаки залізодефіцитної анемії через хронічну крововтрату.

У повсякденності це виглядає так: доводиться міняти засоби гігієни щогодини, вставати вночі через інтенсивну кровотечу, скасовувати зустрічі, боятися доріг без «плану Б». Частина випадків протікає безсимптомно — гіперплазію виявляють випадково на УЗД або під час обстеження з приводу безпліддя.

Терміновий сигнал: будь-яка кровотеча після настання менопаузи — це показ до негайної діагностики. Це не «варіант норми», а симптом, який не можна ігнорувати.

Класифікація гіперплазії ендометрія: що означають формулювання в висновку

Для планування лікування важливо розуміти, про який тип йдеться. Сучасний підхід зводить класи до двох великих груп:

  • Гіперплазія ендометрія без атипії.
  • Атипова гіперплазія ендометрія / EIN (endometrioid intraepithelial neoplasia).

Пояснюємо простими словами: «Без атипії» — клітини хоч і розрослися, але зберігають звичайну будову; ризик переродження низький, а мета лікування — повернути слизову в норму та запобігти рецидивам. «Атипова» означає, що в клітинах з’явилися передракові ознаки: змінюється їхня форма, розташування, «поведінка». Цей варіант вимагає більш рішучої тактики — часто оперативної, особливо якщо репродуктивні плани завершені. У патоморфологічних описах ще трапляються терміни на кшталт «залозиста/залозисто-кістозна гіперплазія», але для практики головне — наявність або відсутність атипії.

Діагностика у лікарні ім. Мечникова: що, навіщо і як це відчувається

Ми дотримуємось принципу «точно побачити — означає правильно лікувати». Діагностичний алгоритм зазвичай включає:

  • Крок 1.Трансвагінальне УЗД. Лікар оцінює товщину ендометрія (М-ехо),структуру, наявність поліпів, субмукозних вузлів. Процедура триває кілька хвилин, безболісна. Іноді застосовують соногістерографію — під час УЗД у порожнину матки вводять невелику кількість стерильного розчину, щоб чіткіше побачити внутрішню поверхню.
  • Крок 2. Офісна (пайпель-) біопсія ендометрія. Тонкою гнучкою трубочкою (пайпель) забирають зразки слизової для аналізу. Зазвичай це коротка і терпима маніпуляція: відчуття схожі на помірні менструальні спазми, триває кілька хвилин, без наркозу. Пайпель-біопсія дозволяє швидко відрізнити гіперплазію без атипії від атипової.
  • Крок 3. Гістероскопія з прицільною біопсією/резекцією. Тонку камеру (гістероскоп) вводять через шийку матки в порожнину і бачать усе зсередини на екрані. За потреби одразу видаляють поліпи, підозрілі ділянки («шевінг», гістерорезектоскопія). У більшості випадків процедура проводиться під короткою седацією, пацієнтка не відчуває болю, а додому повертається того ж дня.
  • Крок 4. Патоморфологія. Визначальний етап — аналіз тканини під мікроскопом. Саме він підтверджує діагноз, тип гіперплазії та наявність/відсутність атипії. Від цього залежить індивідуальний план лікування.

Пацієнтський досвід ми робимо максимально комфортним: пояснюємо кожний крок, пропонуємо знеболення за потреби, супроводжуємо від запису на процедуру до отримання висновку і плану терапії.

Лікування: індивідуальний план залежно від типу гіперплазії та репродуктивних планів

Мета лікування — зупинити надмірний ріст ендометрія, зменшити кровотечі, відновити норму і профілактувати рецидиви. Тактика залежить від віку, бажання мати дітей, супутніх хвороб і, головне, чи є атипія.

Коли немає атипії

У більшості випадків ми обираємо консервативну гормональну терапію:

  • Прогестини у таблетках (циклічні або безперервні схеми). Вони компенсують брак прогестерону, «організовують» ендометрій і поступово зменшують його товщину.
  • Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом (ЛНГ-ВМС). Це локальна подача прогестину всередину матки: менше системних побічних ефектів, потужний антипроліферативний ефект, зручність на роки. Часто саме ЛНГ-ВМС — метод вибору у жінок репродуктивного та перименопаузального віку.
  • Гістероскопічна резекція осередків гіперплазії та поліпів (за наявності),іноді — в комбінації з гормональною терапією для підвищення ефективності.

Ми обов’язково лікуємо анемію (залізо, харчування),коригуємо метаболічні фактори (вага, інсулінорезистентність),радимо режим контрольних УЗД та, за потреби, повторних біопсій (наприклад, через 6–12 місяців).

Якщо виявлена атипова гіперплазія / EIN

Це передраковий стан. Стандартний підхід для пацієнток, які завершили репродуктивні плани, — гістеректомія (видалення матки) з урахуванням індивідуальних показань. Тактика визначається консиліумом і підбирається максимально безпечно.
Якщо жінка планує вагітність, можливий консервативний фертиліті-спаринг: високі дози прогестинів або ЛНГ-ВМС під суворим наглядом із частими контрольними біопсіями (зазвичай кожні 3–6 місяців). Такий шлях вимагає дисципліни та прозорого розуміння ризиків; його ми розглядаємо лише після детальної консультації.

Чому «кюретаж наосліп» — не найкраще рішення

Традиційне «вишкрібанння» без візуального контролю може пропустити осередкові ураження. Сучасний стандарт — гістероскопія з прицільною біопсією: лікар бачить проблему і точно її усуває, зменшуючи ризик рецидиву.

Переваги лікування у лікарні ім. Мечникова

У центрі підходу — безпека, доказовість і комфорт.

  1. Досвідчені фахівці. Команду складають лікарі-гінекологи, ендокринологи, анестезіологи, патоморфологи. Ми приймаємо рішення консиліумно, щоб кожен план лікування був виваженим і персоналізованим.
  2. Сучасне обладнання. Експертні УЗ-сканери для точної оцінки М-ехо, офісна пайпель-біопсія для швидкої верифікації, HD-гістероскопи та гістерорезектоскопи (біполярна енергія) для делікатної резекції без зайвої травми.
  3. Безпечні методики. Відмова від «сліпих» втручань, пріоритет малоінвазивних технологій, коротка седація або місцеве знеболення за показаннями, контроль крововтрати, профілактика інфекційних ускладнень.
  4. Комфорт для пацієнток. Організована логістика «одним маршрутом»: від консультації до гістероскопії та отримання плану лікування. Комфортні палати (1–2-місні та підвищеного комфорту),делікатне ставлення персоналу, зрозумілі пам’ятки «що і коли робити».

 Приклад із практики
Заступник медичного директора з акушерсько-гінекологічної допомоги

33-річна пацієнтка звернулася зі скаргами на нерегулярні та дуже рясні місячні, а також невдале планування вагітності протягом року. Турбували слабкість і «туман у голові» — аналізи підтвердили залізодефіцитну анемію.

На трансвагінальному УЗД — потовщений ендометрій із підозрою на осередкові зміни. Проведено офісну пайпель-біопсію, що вказала на гіперплазію без атипії. Для уточнення та одночасного лікування рекомендовано гістероскопію: виявлено й видалено невеликий поліп, виконано прицільні біопсії різних ділянок. Патоморфологія підтвердила гіперплазію без атипії.

З огляду на бажання вагітності — обрана стратегія ЛНГ-ВМС як антипроліферативного лікування на 6 місяців із паралельною корекцією ваги і інсулінорезистентності (дієта, фізична активність, супровід ендокринолога) та лікуванням анемії. Пацієнтка отримала чіткий графік контролів: УЗД через 3 місяці, повторна біопсія через 6 місяців.

Уже через 3 місяці — нормалізація об’єму менструацій, гемоглобін зріс, самопочуття покращилося. Контрольна біопсія після 6 місяців — регрес гіперплазії.

Наступний етап: після зняття ЛНГ-ВМС і планового «вікна» на відновлення циклу пацієнтка завагітніла природним шляхом. Вагітність перебігала під пильним наглядом, без ускладнень.

Результат - здорові пологи, жодних повторних епізодів аномальних кровотеч. Ключем до успіху стали прицільна діагностика, локальна гормональна терапія та робота з метаболічними факторами.

Рекомендації після лікування: як зберегти результат і не пропустити рецидив

  1. Після консервативної терапії або гістероскопічного втручання ми завжди даємо персональні пам’ятки, але є універсальні правила:
  2. Регулярні контролі. Перші 12 місяців — огляд гінеколога й УЗД за індивідуальним графіком (часто кожні 3–6 місяців). За потреби — повторні біопсії, особливо якщо був непростий патоморфологічний висновок або зберігаються фактори ризику. Чому це важливо? Бо гіперплазія має схильність до рецидивів, якщо не усунути причину.
  3. Контроль ваги й вуглеводного обміну. Зниження маси тіла навіть на 5–10% суттєво зменшує естрогенове навантаження. Корекція інсулінорезистентності покращує овуляцію, а отже — природний прогестероновий захист ендометрія. Що буде, якщо ігнорувати? Високий ризик повернення симптомів і нових осередків гіперплазії.
  4. Раціон і мікроелементи. Після крововтрати потрібні залізо, вітамін В12, фолієва кислота — за призначенням лікаря. Повноцінний білок і продукти, багаті залізом, допоможуть швидше відновити гемоглобін. Чому? Бо без корекції анемії навіть «ідеальне» лікування гіперплазії не поверне енергію та витривалість.
  5. Гормональна грамотність. Не приймати естрогенвмісні препарати «за порадою подруги». Якщо призначено ЛНГ-ВМС або прогестини, дотримуватися схеми. Що буде, якщо пропускати прийоми? Ризик повторного потовщення ендометрія і повернення кровотеч.
  6. «Червоні прапорці». Терміново зверніться до лікаря, якщо з’явилися рясні кровотечі, кров’янисті виділення після статевого контакту, кровотеча в менопаузі, виражений біль або запаморочення. Чому? Бо це може бути як рецидив гіперплазії, так і інші стани, які потребують негайної допомоги.

Чому варто звернутися саме до лікарні ім. Мечникова

Тут ви отримуєте повний цикл: від першої консультації до точної морфологічної верифікації і персонального плану лікування. Ми працюємо за сучасними клінічними настановами, використовуємо щадні методики, а головне — беремо на себе відповідальність за шлях пацієнтки: пояснюємо, підтримуємо, даємо зрозумілі інструкції і супроводжуємо під час контролів. Наше завдання — не просто зупинити кровотечі, а повернути якість життя і допомогти реалізувати репродуктивні плани, якщо вони є.

Тож у випадку, коли ви помітили нетипові кровотечі або маєте підозру на гіперплазію ендометрія — запишіться на консультацію до фахівця лікарні ім. Мечникова вже сьогодні. Ми пояснимо, обстежимо і разом підберемо найкращий план лікування.

Автор:
ЄНОТОВА Наталія Володимирівна
Завідувач центру оперативної та консервативної гінекології