Ендопротезування кульшового суглоба

У лікарні ім. І. І. Мечникова ендопротезування кульшового суглоба виконується з 1991 року в рамках спеціалізованого Центру патології та ендопротезування великих суглобів. За ці десятиліття ми пройшли шлях від перших моделей протезів до сучасних малотравматичних технік, зібрали унікальний досвід тисяч операцій і відпрацювали чіткі протоколи діагностики, підготовки, хірургії та реабілітації. Сьогодні для пацієнта це не "експериментальна" методика, а стандартний, прогнозований і контрольований етап лікування тяжкого ураження кульшового суглоба.

Важливо розуміти: ендопротезування не призначене для кожного випадкового болю в стегні. Це серйозне планове втручання, яке застосовується тоді, коли суглоб анатомічно зруйнований, консервативне лікування вичерпало свій ресурс, а біль і обмеження рухів суттєво погіршують якість життя. Саме тому ми завжди починаємо з детальної діагностики, оцінки показань та ризиків, пояснюємо пацієнту очікуваний результат і етапи відновлення.

Разом з тим, для людини з вираженим коксартрозом або наслідками перелому шийки стегна ендопротезування кульшового суглоба часто стає тією самою операцією, яка повертає незалежність: дозволяє жити без постійного болю, самостійно пересуватися, доглядати за собою та не відчувати себе "прикутою" до дому або ліжка.

Що таке ендопротезування кульшового суглоба

Ендопротезування кульшового суглоба - це хірургічне втручання, під час якого зруйновані власні структури суглоба (частини стегнової кістки та вертлюгової западини таза) видаляються і замінюються штучними компонентами - ендопротезом. Простими словами, ми встановлюємо замість "зношеного" суглоба новий, штучний, який бере на себе основну функцію - рух і опору на ногу.

Анатомічно кульшовий суглоб - це "кулька в чашці": голівка стегнової кістки (кулька) входить у вертлюгову западину тазової кістки (чашка). Обидві поверхні вкриті гладким хрящем, між ними - шар суглобової рідини, який забезпечує ковзання. При коксартрозі, асептичному некрозі або наслідках переломів цей хрящ руйнується, кістка деформується, з’являються кісткові виступи, звужується суглобова щілина. У такому стані суглоб вже не "ковзає", а болісно треться "кістка об кістку".

Під час ендопротезування ми видаляємо ушкоджену голівку стегнової кістки, готуємо канал всередині стегнової кістки і встановлюємо туди спеціальну ніжку протеза. На верхівку цієї ніжки фіксується штучна голівка - гладка сферична деталь, яка імітує здорову суглобову поверхню. З боку таза ми обробляємо вертлюгову западину, формуємо правильну півсферу і встановлюємо в неї ацетабулярну чашку - компонент протеза, який виконує роль "чашки". Всередину чашки розміщується вкладиш (найчастіше поліетиленовий),по якому в подальшому ковзатиме штучна голівка.

У підсумку формується новий кульшовий суглоб: замість зруйнованих кісткових поверхонь - металеві або керамічні компоненти з поліетиленовою або керамічною вставкою, які забезпечують плавний рух і стабільну опору. Правильно підібраний і коректно встановлений ендопротез дозволяє людині ходити, сидіти, вставати, спати без болю і без відчуття "заклинювання" в суглобі.

У клінічній практиці ми використовуємо декілька основних видів ендопротезування кульшового суглоба.

Тотальне ендопротезування

Повна заміна обох компонентів суглоба - і голівки стегнової кістки, і вертлюгової западини. Встановлюється стегновий компонент (ніжка з голівкою) і ацетабулярний компонент (чашка з вкладишем). Це найпоширеніший метод при коксартрозі, асептичному некрозі, посттравматичних змінах, дисплазії.

Однополюсне ендопротезування (геміартропластика)

Заміна лише стегнового компонента - голівки та шийки стегнової кістки зі встановленням протезної голівки, при цьому вертлюгова западина таза не протезується. Такий варіант ми застосовуємо переважно у пацієнтів похилого та старечого віку при переломах шийки стегна, коли головне завдання - швидко відновити можливість опори на ногу, зменшити ризик ускладнень від тривалого лежання та повернути людину до вертикалізації.

Ревізійне ендопротезування

Повторна операція, яка виконується, коли первинний ендопротез з часом зноcився, розхитався, став нестабільним або виникли інші проблеми (інфекція, перипротезний перелом тощо). Ревізійне ендопротезування технічно складніше: ми працюємо з уже зміненою кісткою, часто зі зменшеним кістковим запасом, застосовуємо спеціальні ревізійні конструкції з довшими ніжками, додатковими елементами фіксації. Такі операції виконують хірурги з великим досвідом, і в лікарні ім. Мечникова ці втручання є частиною практики Центру.

Способи фіксації ендопротеза

У лікарні ім. І. І. Мечникова застосовуються всі сучасні варіанти фіксації.

Безцементна фіксація

"Золотий стандарт" для пацієнтів із доброю кістковою щільністю.

• Компоненти мають пористе або шорстке покриття, у яке з часом вростає кістка.
• Переваги: тривалий термін служби, висока стабільність.
• Рекомендована для пацієнтів до 70–75 років без вираженого остеопорозу.
• Навантаження спочатку дозоване, поки триває остеоінтеграція (4–8 тижнів).

Цементна фіксація

Метод вибору при крихкій або розрідженій кістці.

• Між кісткою і протезом вводиться кістковий цемент, який швидко твердне.
• Дає стабільність відразу після операції.
• Дозволяє повне навантаження вже з наступного дня.
• Переважно для пацієнтів старшого віку та при остеопорозі.

Показання до ендопротезування кульшового суглоба

Ендопротезування кульшового суглоба - це не "операція за бажанням" і не метод лікування початкового дискомфорту в стегні. Це серйозне хірургічне втручання, яке проводять за чітко визначених клінічних умов, коли суглоб вже не виконує свої функції, а консервативні методи більше не здатні забезпечити прийнятний рівень життя.

Показання базуються не лише на рентгенівській картині, а й на поєднанні симптомів, функціональних обмежень та впливу хвороби на щоденну активність.

Коксартроз III–IV ступеня (деформуючий остеоартроз)

Найчастіша причина. На пізніх стадіях хрящ практично відсутній, суглобова щілина зникла, кісткові поверхні труться одна об одну.

Пацієнт відчуває:

• постійний біль у паху, зокрема вночі;
• різке обмеження рухів (важко взутися, сісти, повернути ногу);
• кульгавість, відчуття "заклинювання";
• прогресуюче укорочення кінцівки.

На стадіях III–IV жодні уколи чи таблетки не здатні "виростити" новий хрящ. Ендопротезування стає єдиним ефективним методом.

Асептичний некроз голівки стегнової кістки

Частина голівки "відмирає" через порушення кровопостачання, втрачає міцність і просідає під вагою тіла.

Часто пов’язаний із:

• тривалим прийомом гормонів;
• наслідками COVID-19;
• травмами;
• судинними порушеннями.

Проявляється гострим або ниючим болем у паху, швидким погіршенням ходи, відчуттям нестабільності. У більшості випадків потребує тотального ендопротезування.

Переломи шийки стегна у пацієнтів старшого віку

У людей 65+ перелом шийки стегна часто не зростається через слабке кровопостачання та остеопороз. Головне завдання - якнайшвидше повернути опору на ногу, щоб уникнути ускладнень тривалого лежання (пневмонія, тромбози, пролежні).

Показання:

• внутрішньосуглобові переломи зі зміщенням;
• переломи, які неможливо стабільно зафіксувати металоконструкціями;
• наслідки неправильного загоєння.

У таких ситуаціях ми виконуємо однополюсну артропластику або тотальне ендопротезування.

Ревматоїдний артрит

Хронічне автоімунне захворювання, при якому імунна система руйнує суглобові тканини. При тривалому перебігу формуються деформації та стійкий болючий синдром.

Показання до ендопротезування:

• постійний больовий синдром;
• виражене обмеження рухів;
• рентгенологічні ознаки руйнування суглоба.

Посттравматичний артроз

Наслідок старих травм або складних переломів, які змінили анатомію суглоба. Порушене співставлення суглобових поверхонь призводить до нерівномірного зношування, болю та обмеження рухів. Коли консервативні методи вичерпані, показане ендопротезування.

Вроджені деформації та дисплазія

Якщо суглоб від народження сформований неправильно, він зношується значно швидше. У дорослому віці це часто закінчується ранньою потребою в ендопротезуванні, інколи вже у 30–40 років. Операція технічно складніша, але дає виражений функціональний ефект.

Симптоми, які вказують, що настав час розглянути операцію

До хірургічного лікування ми схиляємось тоді, коли пацієнт відмічає:

• постійний або нічний біль у кульшовому суглобі;
• неможливість пройти 100–200 метрів без вираженого болю;
• кульгавість, зміну ходи;
• залежність від знеболювальних;
• труднощі з повсякденними діями (взутися, сісти в авто, піднятися сходами);
• емоційне виснаження через хронічний біль.

Ключовий критерій: суглоб болить і перестає виконувати свою функцію.

Чому важливо не затягувати з операцією

Коли суглоб анатомічно зруйнований, відкладання операції на роки призводить до:

• формування контрактур і різкого зменшення обсягу рухів;
• поглиблення деформацій, що ускладнює та подовжує операцію;
• гіршого реабілітаційного результату;
• вторинного болю у спині та колінах через змінений стереотип ходи;
• зростання залежності від знеболювальних з ризиками для шлунка, серця та нирок.

Чим раніше пацієнт звертається за хірургічною допомогою при наявності показань, тим простіше втручання і кращий прогноз.

Думка експерта

Показання до ендопротезування кульшового суглоба завжди формуються комплексно - не за одним рентгенівським знімком і не за окремим симптомом, а за сукупністю медичних критеріїв і життєвих обставин пацієнта. Дуже важливо, щоб людина розуміла: операція не є "крайнім методом" або "останнім кроком", як часто здається. В ортопедії існує чіткий причинно-наслідковий зв’язок: коли суглоб анатомічно зруйнований, жоден інший метод лікування вже не здатен повернути йому структуру та функцію.

Причина: при коксартрозі III–IV ступеня, асептичному некрозі або наслідках перелому хрящ повністю втрачений, кістка деформована, суглобова щілина зникла. Це необоротні зміни.

Наслідок: кожне навантаження викликає тертя кістки об кістку, що супроводжується болем, укороченням кінцівки, кульгавістю, поступовим зниженням рухливості. З часом формуються контрактури, змінюється біомеханіка тазу та хребта, з’являється біль у попереку й колінних суглобах.

Висновок: коли пацієнт починає відмічати постійний біль, обмеження рухів і зниження якості життя, найкращим рішенням є вчасно виконане ендопротезування. З кожним роком очікування операція стає технічно складнішою, а реабілітація - тривалішою.

Окремо важливо згадати про знеболювальні. При тривалому прийомі НПЗП підвищується ризик ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту, серця, нирок. Операція, яка знімає біль, дозволяє відмовитися від постійних ліків і покращує загальний стан організму.

З психологічної точки зору ендопротезування часто стає "поверненням до себе": людина, яка роками обмежувала активність через страх болю та падіння, знову отримує можливість вільно ходити, подорожувати, спілкуватися, брати участь у житті родини.

Рекомендація проста: якщо консервативне лікування більше не допомагає, біль обмежує активність, а рентгенологічні зміни відповідають тяжким ступеням ураження - не варто відкладати консультацію ортопеда-травматолога. Вчасне ендопротезування дозволяє уникнути ускладнень, швидше відновитися і досягти найкращого функціонального результату.

Безкоштовне ендопротезування кульшового суглоба

У лікарні ім. І. І. Мечникова пацієнти можуть пройти ендопротезування кульшового суглоба безоплатно в межах державної програми медичних гарантій. Це означає, що вартість імпланта, операції, анестезії, стаціонарного лікування покривається за рахунок державного бюджету в межах пакету, який оплачує НСЗУ.

Хто може отримати безкоштовне ендопротезування

Доступ до програми мають пацієнти, які відповідають таким умовам:

• громадянство України та наявність офіційних документів;
• вік від 18 років;
• наявність медичних показань до ендопротезування, підтверджених ортопедом-травматологом;
• відсутність абсолютних протипоказань;
• готовність отримати ендопротез того типу, який закуплений державою.

У межах програми пацієнт не обирає бренд або конкретну модель імпланта, оскільки вони централізовано закуповуються МОЗ.

Які ендопротези надаються безоплатно

Держава забезпечує лікарню сертифікованими імплантами виробників, визначених у тендері. На даний момент це:

• IRENE (Китай)
• AK Medical (Китай)

Безцементні системи:

• титанова ніжка з пористим покриттям (Ti6Al4V);
• ацетабулярна чашка з пористою поверхнею;
• поліетиленовий вкладиш;
• металеві голівки.

Цементні системи (для пацієнтів старшого віку або з остеопорозом):

• ніжка для цементної фіксації;
• поліетиленова чашка з фіксацією кістковим цементом;
• металеві голівки.

Усі імпланти сертифіковані в Україні.

У яких випадках програма не покриває лікування

Потрібен платний варіант, якщо:

• пацієнт бажає встановити імплант іншого виробника, не закуплений державою;
• в лікарні тимчасово відсутні вільні ендопротези (вичерпаний ліміт);
• потрібні додаткові сервіси (палата підвищеного комфорту, розширені обстеження);
• наявні абсолютні протипоказання;
• відсутні документи або громадянство України.

Лист очікування

Для всіх пацієнтів формується єдиний електронний лист очікування. Це забезпечує прозорість і послідовність виклику на операцію.

Тривалість очікування залежить від:

• кількості виділених імплантів;
• кількості пацієнтів у черзі;
• типу протеза (цементний/безцементний);
• наявності ургентних випадків.

У середньому очікування становить до 6 місяців, але для частини пацієнтів цей термін може відрізнятися.

Алгоритм маршрутизації пацієнта в межах державної програми

Щоб отримати безоплатне ендопротезування, важливо дотриматися чіткої послідовності кроків.

Крок 1. Звернення до сімейного лікаря

Перший етап - візит до сімейного лікаря або терапевта за місцем проживання.

На цьому етапі:

• оцінюються скарги та симптоми;
• рекомендується базовий рентген;
• оформлюється електронне направлення до ортопеда-травматолога лікарні ім. Мечникова.

Без е-направлення консультація не буде зафіксована в системі НСЗУ як частина програми.

Крок 2. Консультація ортопеда-травматолога

Пацієнт записується до консультативної поліклініки, маючи:

• паспорт та ідентифікаційний код;
• е-направлення;
• рентгенівські знімки тазу та кульшових суглобів.

Лікар:

• проводить клінічний огляд;
• оцінює рухливість, контрактури, кульгавість;
• аналізує результати діагностичних досліджень;
• формує попереднє рішення щодо показань до ендопротезування;
• за потреби скеровує на додаткові обстеження.

Крок 3. Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК)

ЛКК підтверджує:

• стійке порушення функції суглоба;
• необхідність ендопротезування;
• відсутність абсолютних протипоказань;
• можливість проведення операції в умовах програми.

У медичній документації формується офіційний висновок - підстава для включення до листа очікування.

Крок 4. Внесення до електронного листа очікування

Після рішення ЛКК:

• пацієнта вносять до єдиного державного реєстру;
• визначається місце в черзі;
• пацієнт може уточнювати орієнтовний термін виклику.

Крок 5. Підготовка до госпіталізації

Коли наближається черга, пацієнта запрошують на дообстеження і формують дату госпіталізації.

Необхідні документи:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• витяг про місце проживання;
• документи, що підтверджують пільгову категорію (за наявності);
• контакти пацієнта та довіреної особи;
• інформація про рекомендований тип фіксації.

Крок 6. Госпіталізація та проведення операції

Після завершення обстежень пацієнт надходить у стаціонар для подальшого оперативного лікування.

Платне ендопротезування кульшового суглоба: можливості та вибір імпланта

Окрім державної програми, у лікарні ім. І. І. Мечникова доступний повний спектр платного ендопротезування кульшового суглоба. Цей варіант підходить пацієнтам, які:

• хочуть встановити імплант преміального рівня;
• бажають обрати бренд і конструкцію протеза разом із хірургом;
• мають нестандартну анатомію або складні деформації;
• не хочуть чекати в державному листі;
• потребують ревізійних або складних реконструктивних втручань.

Платне ендопротезування передбачає ширший вибір імплантів та більшу персоналізацію, але виконується тією ж командою хірургів і за тими самими стандартами безпеки.

З якими брендами працює лікарня

Ми використовуємо імпланти провідних європейських та американських виробників.

Один із ключових партнерів - німецький виробник AAP Joints (aap Implantate AG):

• високоточна німецька інженерія;
• біосумісні матеріали (титан, кобальт-хром);
• інноваційні пористі покриття;
• керамічна голівка ендопротезу;
• широкий спектр компонентів для індивідуального підбору;
• підвищена стабільність та довгий термін служби.

Також використовуються інші відомі бренди з доведеною клінічною ефективністю.

Чи може пацієнт обирати імплант разом із лікарем

Так. У платному форматі пацієнт є активним учасником процесу. Під час консультації з оперуючим хірургом враховуються:

• вік;
• рівень фізичної активності;
• анатомія кульшової западини та стегнового каналу;
• щільність кісткової тканини;
• очікуваний рівень навантажень;
• супутні захворювання.

Формуються кілька варіантів імплантів, і разом із лікарем пацієнт обирає оптимальний.

Переваги платного ендопротезування

1. Ширший вибір імплантів

Можливість обрати бренд, матеріали, тип фіксації та пару тертя під конкретні потреби.

2. Можливість уникнути черги

Операція може бути виконана у більш стислі строки.

3. Інноваційні моделі

Преміальні імпланти забезпечують менший знос, триваліший термін служби та вищу стабільність.

4. Рішення для складних випадків

При дисплазіях, ревізійних втручаннях або тяжких деформаціях платні системи часто є найкращим варіантом.

 Приклад із практики

ГУБАРИКОлександр Васильович 

Завідувач центру патології та ендопротезування великих суглобів

До лікарні ім. І. І. Мечникова пацієнт звернувся з тривалою історією болю в кульшовому суглобі. Те, що раніше не вимагало зусиль - прогулянки, поїздки, активна робота - почало супроводжуватися дискомфортом і обмеженнями. Рухи втратили легкість, з’явилося відчуття нестабільності, а біль перестав бути епізодичним і став постійним фоном.

Після обстеження було підтверджено виражене ураження кульшового суглоба. У такій ситуації консервативне лікування вже не могло дати бажаного ефекту, і ключовим завданням стало не тимчасове полегшення, а відновлення функції суглоба в довгостроковій перспективі.

Під час обговорення варіантів лікування пацієнт зупинився на ендопротезуванні на платній основі. Рішення було зваженим: з урахуванням активного способу життя та особистих очікувань він обрав сучасний імплант європейського виробника, що дозволяє досягти високої стабільності, природної біомеханіки руху та розрахований на тривалий термін служби.

Оперативне втручання виконали з використанням малотравматичних технологій і точного передопераційного планування. Уже в перші дні після операції стало очевидно головне - біль, який роками обмежував рух, більше не визначав кожен крок. Рухи стали контрольованими, пацієнт знову відчув надійну опору під час ходьби. Подальше відновлення проходило без ускладнень. Пацієнт швидко адаптувався до нового суглоба, поступово повертаючись до активності без відчуття страху чи обережності при кожному русі. Зникла кульгавість, покращилася постава, відновився звичний ритм життя.

Сьогодні цей результат сприймається як природний - без болю, без обмежень і без постійних думок про суглоб. Саме такий ефект ми вважаємо показником правильно обраної тактики лікування і якісно виконаного ендопротезування кульшового суглоба.

Діагностика перед ендопротезуванням кульшового суглоба

Передопераційна діагностика має ключове значення для безпеки пацієнта, точності планування та прогнозованого результату. Обстеження проводяться відповідно до сучасних ортопедичних та анестезіологічних протоколів.

Інструментальні методи

Рентгенографія

Базовий обов’язковий метод:

• рентген таза у прямій проекції;
• додаткові проекції за показаннями.

Дозволяє оцінити ступінь руйнування суглоба, деформації, остеофіти, стан стегнового каналу, ознаки остеопорозу. На основі рентгену проводиться темплейтування - попередній розрахунок розмірів імплантів.

Комп’ютерна томографія (КТ, МСКТ)

Призначається при:

• дисплазіях;
• посттравматичних деформаціях;
• ревізійних операціях;
• складних дефектах вертлюгової западини.

Дозволяє сформувати 3D-модель кісткових структур для точного позиціонування компонентів.

МРТ

Використовується вибірково, коли потрібно оцінити м’які тканини або підозру на некроз на ранніх стадіях.

Лабораторні та клінічні обстеження

Перед операцією виконуються:

• загальні аналізи крові та сечі;
• біохімія крові (ниркові, печінкові показники, електроліти, білок);
• глюкоза;
• коагулограма;
• ЕКГ;
• флюорографія або рентген грудної клітки;
• УЗД судин нижніх кінцівок за показаннями;
• консультації кардіолога, ендокринолога, нефролога та інших спеціалістів при потребі.

Оцінка анестезіологічного ризику

Анестезіолог:

• аналізує результати обстежень;
• оцінює стан серцево-судинної та дихальної систем;
• визначає ризики за шкалою ASA;
• обирає оптимальний метод анестезії (зазвичай спінальну).

Як багатопрофільний заклад, лікарня ім. Мечникова забезпечує весь спектр доопераційного обстеження на своїй базі. Це скорочує час підготовки та спрощує координацію між спеціалістами.

Підготовка до операції

Підготовка до ендопротезування включає корекцію лікування, харчування, санацію інфекційних вогнищ і побутову організацію.

Корекція медикаментозної терапії

Антикоагулянти та антиагреганти (варфарин, клопідогрель, аспірин, Ксарелто):

• відміняються за 5–7 днів;
• замінюються на низькомолекулярні гепарини за рішенням лікаря.

НПЗП (ібупрофен, диклофенак, німесулід):

• скасовуються за 3–5 днів.

Препарати від діабету (метформін та аналоги):

• тимчасово відміняються за 24–48 годин;
• цукор контролюється під наглядом ендокринолога.

Гормональні препарати (контрацептиви, ЗГТ):

• можуть бути тимчасово припинені за 4 тижні до операції.

Кардіологічні препарати:

• як правило, не скасовуються, приймаються вранці в день операції.

Пацієнт має надати лікарю повний список препаратів.

Харчування та метаболічний статус

Рекомендації:

• збільшити білок у раціоні (м’ясо, риба, яйця, кисломолочні);
• забезпечити достатню кількість заліза та вітаміну С;
• за наявності анемії пройти корекцію;
• за можливості зменшити вагу на 2–3 кг;
• дотримуватися адекватного питного режиму.

Санація вогнищ інфекції

Критично важливо перед протезуванням:

• лікування зубів;
• огляд ЛОР-лікаря;
• для жінок - гінеколога, для чоловіків - уролога;
• стабілізація хронічних інфекцій.

Без завершеної санації пацієнта не допустять до операції.

Побутова та психологічна підготовка

Рекомендуємо:

• прибрати вдома килимки й перешкоди, які можуть спричинити падіння;
• підготувати ліжко достатньої висоти;
• за можливості встановити поручні у ванній;
• заздалегідь придбати милиці/ходунки, довгу ложку для взуття, подушку для фіксації ніг.

Пацієнт має розуміти етапи операції та правила поведінки після втручання. Ми завжди детально пояснюємо план лікування, щоб знизити тривогу і сформувати реалістичні очікування.

Перебіг операції ендопротезування кульшового суглоба

Операція в середньому триває 45–90 хвилин, залежно від анатомії пацієнта та складності випадку.

Анестезія

У 90–95% випадків застосовується спінальна анестезія:

• пацієнт у свідомості або медикаментозному сні;
• відсутність болю;
• менше навантаження на серце та легені;
• швидший вихід з анестезії, нижчий ризик тромбоемболії.

Загальний наркоз використовується за наявності протипоказань до спінальної анестезії.

Хірургічний доступ і техніка

Ми застосовуємо м’язово-зберігаючі доступи (muscle-sparing techniques),що дозволяє:

• мінімізувати пошкодження м’язів;
• зменшити післяопераційний біль;
• знизити ризик вивиху;
• пришвидшити відновлення.

Під час операції видаляються пошкоджені частини суглоба і встановлюються компоненти ендопротеза (ніжка, чашка, вкладиш, головка).

Контроль точності

В операційній використовуються:

• електронно-оптичний перетворювач (С-дуга) для контролю положення компонентів у реальному часі;
• сучасні силові ортопедичні інструменти.

Це забезпечує правильне позиціонування протеза та оптимальну біомеханіку.

Стаціонар після операції

Пацієнт перебуває у стаціонарі близько 10–14 днів:

• щоденний огляд лікаря;
• перев’язки;
• контроль болю;
• профілактика інфекцій і тромбозів;
• навчання правилам ходьби та рухів.

Виписка зазвичай відбувається в день зняття швів, коли пацієнт упевнено пересувається на милицях.

Післяопераційний період

Післяопераційний період є ключовим етапом відновлення. У цей час формується стабільність нового суглоба, відновлюється м’язова сила, пацієнт навчається безпечним рухам.

Коли пацієнт починає ходити

Вертикалізація починається вже наступного дня:

• пацієнт сідає на ліжку;
• робить перші кроки з ходунками або милицями;
• навчається правилам безпечних рухів.

Це знижує ризик тромбозів, пневмонії та прискорює відновлення.

Навантаження на ногу

Цементна фіксація:

• повне навантаження можливе з першого дня;
• пацієнт швидше повертається до побутової активності.

Безцементна фіксація:

• навантаження дозоване (30–50% ваги тіла або за відчуттями);
• остаточна стабільність формується за 4–8 тижнів;
• інколи перший час рекомендується лише часткове навантаження.

Допоміжні засоби пересування

• ходунки - у перші дні, особливо для пацієнтів старшого віку;
• милиці - 4–6 (до 8) тижнів;
• тростина - з 1,5–2 місяців;
• ходьба без опори - орієнтовно через 2,5–3 місяці.

Знеболення

Застосовується мультимодальна аналгезія - поєднання кількох груп препаратів для ефективного контролю болю з мінімумом побічних ефектів. Це дозволяє пацієнту активно виконувати вправи.

Правило 90 градусів та обмеження рухів

Протягом 2–3 місяців пацієнт має:

• не згинати стегно понад 90°;
• не перехрещувати ноги;
• уникати різких ротацій;
• спати з подушкою між ногами;
• користуватися підвищеними стільцями й унітазами.

Повернення до роботи та повсякденної активності

• сидяча робота - через 4–6 тижнів;
• фізична праця - орієнтовно через 3 місяці;
• керування автомобілем - зазвичай через 6–8 тижнів;
• сходи й легкі побутові навантаження - з 3–4 тижня.

Контрольні огляди

• перший огляд - через 4 тижні;
• другий - через 6 місяців;
• надалі - щороку.

Реабілітація після ендопротезування

Реабілітація починається у стаціонарі й триває кілька місяців.

Етап 1. Рання реабілітація (1–7 доба)

Мета:

• запуск м’язів;
• стабілізація суглоба;
• профілактика тромбозів.

Заходи:

• дихальні вправи;
• ізометричні вправи для стегна і сідниць;
• підйом у сидяче положення;
• перші кроки з ходунками;
• тренування ходьби рівними поверхнями та сходами.

Етап 2. Амбулаторний етап (2–6 тиждень)

Мета:

• збільшити обсяг рухів у безпечних межах;
• сформувати правильну ходу;
• зміцнити м’язи.

Заняття:

• вправи на розтягнення;
• вправи з еластичними стрічками;
• тренування переносення ваги на оперовану ногу.

Етап 3. Функціональне відновлення (6–12 тиждень)

Мета:

• відновити симетричну ходу;
• збільшити витривалість;
• навчити безпечним побутовим навантаженням.

Використовуються:

• велотренажер;
• басейн;
• вправи на баланс та координацію.

Етап 4. Повернення до активного способу життя (6–9 місяців)

Пацієнт може:

• ходити на довші дистанції;
• плавати;
• кататися на велосипеді по рівній місцевості;
• займатися скандинавською ходьбою.

Реабілітація вважається завершеною, коли пацієнт вільно ходить без опори, піднімається сходами без болю та відчуває стабільність суглоба.

Життя з ендопротезом кульшового суглоба

Правильно встановлений протез дозволяє вести активне, комфортне життя без постійного болю.

Загальні принципи

• поступове збільшення активності;
• контроль положення ніг у перші місяці;
• орієнтація на власні відчуття;
• дотримання рекомендацій щодо навантажень.

Дозволена діяльність

Побут:

• самостійна ходьба;
• легкі домашні справи;
• підйом сходами з опорою;
• сон на спині або на здоровому боці з подушкою між ногами.

Спорт (через 8–10 місяців):

• плавання;
• велотренажер, згодом велосипед;
• скандинавська та спортивна ходьба;
• помірний фітнес без ударних навантажень.

Довгострокові рекомендації

Дозволено:

• активна ходьба;
• подорожі, включно з авіаперельотами;
• робота в саду без тривалих нахилів;
• керування автомобілем (після дозволу лікаря).

Не дозволено:

• біг, стрибки, високоінтенсивна аеробіка;
• контактні види спорту;
• гірські лижі, сноуборд;
• підняття великих ваг.

Побутові поради

У транспорті:

• обирати місця з можливістю вільно виставити ногу;
• уникати дуже низьких сидінь.

У домі:

• прибрати килимки, за які можна зачепитися;
• підняти висоту стільців та унітаза;
• за можливості встановити поручні.

Повернення до інтимного життя можливе орієнтовно через 6–8 тижнів у позах без надмірного згинання та ротації стегна.

Ключовий показник успіху - "забутий суглоб": через 6–12 місяців більшість пацієнтів перестають відчувати наявність імпланта, рухи стають природними, хода - рівною, а якість життя повертається до звичної норми.