Тиреосцинтиграфія (сцинтиграфія щитоподібної залози)
Щитоподібна залоза контролює обмін речовин, енергетичний баланс і роботу майже всіх органів. Порушення її функції призводять до втоми, коливань ваги, проблем із серцем, настроєм і навіть репродуктивним здоров’ям. УЗД добре показує структуру залози, але не завжди дає відповідь, наскільки активно вона працює. Саме тому застосовується тиреосцинтиграфія — метод, що дозволяє оцінити функціональний стан залози в реальному часі.
Це ділянки, які активно накопичують препарат і виробляють гормони. Вони рідко бувають злоякісними, але часто стають причиною тиреотоксикозу.
Зони без накопичення препарату. Вони не виробляють гормонів і можуть свідчити про кісту, рубцеву тканину або низькодиференційовану пухлину. Саме такі вузли найчастіше потребують додаткового обстеження.
Лікар оцінює, чи вся тканина працює однаково, чи є ділянки з підвищеною чи зниженою активністю. Це допомагає відрізнити дифузні процеси від вогнищевих.
Дослідження дозволяє виявити ектопічні ділянки або об’єм залишкової тканини після операції.
Тиреосцинтиграфія (сцинтиграфія щитовидної залози) — це радіонуклідне дослідження, під час якого пацієнту вводять невелику кількість радіофармпрепарату (найчастіше ізотоп йоду). Він вибірково накопичується у клітинах щитоподібної залози. Гамма-камера фіксує цей процес і створює зображення, які показують активність різних ділянок органа.
Простими словами, це метод, який дозволяє побачити, чи вся залоза працює рівномірно, чи є «вогнища» з підвищеною або зниженою функцією.
Метод дозволяє відрізнити вогнища гіперфіксації РФП (активно виробляють гормони) від вогнища гіпофіксації РФП (не функціонують),що важливо для планування лікування.
Сцинтиграфія допомагає встановити, чи надлишок гормонів спричинений вузловим токсичним зобом, дифузним токсичним зобом або іншими станами.
У рідкісних випадках тканина залози може розташовуватися не на своєму місці (наприклад, у ділянці шиї чи грудної клітки). Метод дозволяє її виявити.
Після операцій чи радіойодтерапії сцинтиграфія візуалізує, наскільки збережена функція тканини.
Дослідження допомагає виявити віддалені вогнища, які накопичують радіоактивний йод.
Думка експерта
«Тиреосцинтиграфія — це ключ до правильного вибору лікування при патології щитоподібної залози. Навіть якщо на УЗД ми бачимо вузол, тільки сцинтиграфія визначить, наскільки він активний. Це принципово змінює підхід: один вузол може потребувати операції, а інший — лише спостереження».
Як проходить процедура
Пацієнту вводять препарат внутрішньовенно або дають капсулу/розчин із мікродозою йоду. Через певний час (зазвичай через 24 години) проводиться сканування гамма-камерою. Дослідження займає 30–60 хвилин, воно безболісне й не вимагає важкої підготовки, окрім тимчасової відміни деяких ліків, які можуть впливати на роботу щитовидної залози (про це завжди попереджає лікар).
Підготовка до тиреосцинтиграфії
За 4 тижні до обстеження
❌ Припиніть прийом препаратів йоду (вітамінних комплексів, контрастних речовин, йодо-та бромовмісних ліків) — вони можуть спотворити результати.
❌ Якщо нещодавно проводилось рентгенологічне дослідження з йодовмісним контрастом (КТ, ангіографія),обов’язково повідомте лікаря.
❌ Обмежте продукти з високим вмістом йоду (морепродукти, морська капуста) на 2 тижні.
За 1 добу до обстеження
❌ Не вживайте алкоголь, каву та енергетичні напої.
❌ Утримайтесь від паління.
У день обстеження
✅ Прийом радіоактивного йоду проводиться натще — останній прийом їжі має бути за 4–6 годин до процедури.
✅ Можна пити чисту негазовану воду.
✅ Одягніть зручний одяг без металевих деталей.
✅ Візьміть із собою результати попередніх обстежень (УЗД, гормональні аналізи, попередні сцинтиграфії).
Ліки
❗ Гормональні препарати щитоподібної залози (L-тироксин, еутирокс) та антитиреоїдні засоби (мерказоліл, тирозол) можуть вплинути на дослідження. Лікар заздалегідь скаже, чи потрібно робити паузу у прийомі та на який період.
❗ Обов’язково повідомте лікаря про всі препарати, які ви приймаєте постійно.
Додатково
- Повідомте медперсонал про алергії та хронічні захворювання.
- Процедура зазвичай триває 30–60 хвилин.
- Після дослідження можна вести звичайний спосіб життя, спеціальних обмежень немає.
Переваги обстеження у лікарні ім. Мечникова
- Сучасне обладнання. Гамма-камери з високою роздільною здатністю забезпечують точність дослідження.
- Досвід лікарів. Ендокринологи та радіологи спільно працюють над діагностикою та підбором лікування.
- Комплексний підхід. Пацієнт може пройти повний спектр обстежень — від аналізів гормонів до сцинтиграфії та консультації спеціалістів.
- Комфортні умови. Процедура проводиться швидко, безболісно й у зручних умовах для пацієнта.
Клінічний випадок
Пацієнтка К. 1949 р.н., звернулась в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова»ДОР» зі скаргами на утворення в ділянці лівого скронево-нижньощелепного суглобу, припухлість в даній ділянці. Скарги з’явились близько року тому. Стан поступово погіршувався. Із анамнезу відомо що 5 років тому пацієнтка перенесла операцію з видалення щитоподібної залози з приводу багатовузлового зобу. Після проведення УЗД- та МСКТ-досліджень був встановлений діагноз: об’ємне утворення в області лівого скронево-нижньощелепного суглобу. Після проведення діагностичної тиреосцинтиграфії встановлено, що дане утворення являє собою етопічнорозташовану тканину щитоподібної залози. Після проведеного в подальшому курсу радіойодабляції, утворення було вилікувано. Стан пацієнтки значно покращився, скарги перестали турбувати.
Рекомендації після обстеження
- Продовжуйте звичний спосіб життя. Після сцинтиграфії не потрібно обмежувати фізичну активність чи змінювати харчування.
- Вживайте достатньо рідини. Це допоможе швидше вивести препарат із організму.
- Покажіть результати лікарю-ендокринологу. Саме він визначить, чи потрібні додаткові аналізи або лікування.
- Не відкладайте лікування. Якщо обстеження виявило вузол або порушення функції, важливо вчасно виконати рекомендації спеціаліста.
Подбайте про здоров’я щитовидної залози — пройдіть тиреосцинтиграфію та отримайте точну інформацію для правильного лікування.