Міома матки (лейоміома)
Міома матки — це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань серед жінок репродуктивного віку. Вона зустрічається настільки часто, що лікарі кажуть: кожна третя–четверта жінка після 35 років може мати міоматозні вузли. Але, попри розповсюдженість, для більшості пацієнток цей діагноз звучить лякаюче. Багато хто одразу асоціює його з раком чи необхідністю видалення матки. Насправді це не так: міома — це доброякісне утворення, яке не є злоякісним процесом, проте може суттєво впливати на якість життя та репродуктивне здоров’я.
Чому важливо говорити про міому? Тому що саме від обізнаності жінки залежить своєчасне звернення по допомогу. Чим раніше виявлено пухлину, тим більше можливостей для щадного лікування без серйозних втручань. І навпаки — ігнорування симптомів призводить до ускладнень, хірургічних операцій і навіть втрати здатності мати дітей.
Міома матки, або лейоміома, — це доброякісна пухлина, яка формується зі стінки матки, точніше з її м’язового шару, що називається міометрій. Клітини м’язової тканини починають активно ділитися, утворюючи ущільнення — міоматозний вузол. Таких вузлів може бути один або багато, вони можуть бути маленькими, як горошина, або досягати великих розмірів і змінювати форму всієї матки.
Залежно від напрямку росту виділяють:
- субсерозні вузли — ростуть у напрямку черевної порожнини, часто на ніжці, наче «грибочок»;
- інтрамуральні (інтерстиціальні) — формуються всередині товщі стінки матки і викликають її збільшення;
- субмукозні — ростуть у напрямку порожнини матки, можуть деформувати її і заважати вагітності.
Важливо розуміти: міома — це не рак. Вона не перетворюється автоматично у злоякісну пухлину. Проте великі вузли або невдало розташовані можуть створювати значні проблеми для здоров’я жінки, тому контроль і лікування є обов’язковими.
Причини та фактори ризику
Єдиного чинника, який би пояснив, чому у одних жінок виникає міома, а у інших — ні, не існує. Лікарі сходяться на думці, що вирішальну роль відіграють гормональні та генетичні фактори.
Серед найважливіших причин і факторів ризику:
- Гормональний дисбаланс. Надлишок жіночого гормону естрогену стимулює ріст міоматозних вузлів.
- Спадковість. Якщо у матері чи бабусі була міома, ризик її розвитку у доньки значно вищий.
- Ранній початок менструацій і пізня менопауза. Чим довший репродуктивний період, тим більше часу тканини матки перебувають під впливом естрогенів.
- Відсутність вагітностей і пологів. Матка, яка не виконувала свою репродуктивну функцію, частіше схильна до утворення вузлів.
- Ожиріння. Жирова тканина теж продукує естрогени, що підсилює гормональний вплив.
- Хронічний стрес і малорухливий спосіб життя. Порушення обміну речовин і нервової регуляції впливають на гормональний фон.
- Захворювання ендокринної системи. Патології щитоподібної залози або наднирників можуть посилювати ризик.
Думка експерта
Єнотова Наталія Володимирівна, завідувачка Центру оперативної та консервативної гінекології: «Міома — це завжди результат поєднання кількох факторів. Не можна сказати, що тільки одна причина викликає її ріст. Наприклад, у мене була пацієнтка, яка мала і спадковість, і надлишкову вагу, і хронічний стрес. Всі ці чинники разом і дали результат. Тому ми завжди наголошуємо: профілактика включає не лише регулярні огляди, а й здоровий спосіб життя, контроль ваги та лікування ендокринних порушень. Чим раніше виявлено проблему, тим легше її вирішити. Якщо чекати, поки вузол виросте, то варіанти лікування стають більш радикальними».
Симптоми міоми матки
У багатьох жінок невеликі міоми протікають безсимптомно і виявляються випадково під час УЗД. Але коли вузли досягають певного розміру або ростуть у напрямку порожнини матки, симптоми стають вираженими.
Найчастіші прояви:
- рясні та тривалі менструації, іноді з великими згустками крові;
- міжменструальні кровотечі;
- біль у нижній частині живота, відчуття тиску;
- часте сечовипускання через здавлення сечового міхура;
- закрепи, якщо міома тисне на кишківник;
- відчуття збільшення живота, ніби при вагітності;
- проблеми із зачаттям або викидні.
У повсякденному житті це проявляється у вигляді постійної втоми, зниження працездатності, необхідності часто міняти прокладки чи тампони, що суттєво обмежує активність жінки. При анемії (блідості, слабкості, запамороченнях) навіть прості справи стають важкими.
Діагностика
Діагностика міоми у сучасній гінекології проводиться комплексно. У лікарні ім. Мечникова доступні всі сучасні методи, які дозволяють встановити діагноз максимально точно:
- УЗД органів малого таза. Найпоширеніший метод, безболісний і швидкий. За його допомогою визначають розмір і локалізацію вузлів.
- МРТ. Використовується при підозрі на складні випадки або перед операцією. Дозволяє чітко побачити кількість і структуру вузлів.
- Гістероскопія. Це огляд внутрішньої поверхні матки за допомогою спеціальної камери. Дає можливість одразу і діагностувати, і видалити невеликий вузол.
- Лабораторні аналізи. Оцінюють рівень гормонів і наявність анемії, що часто супроводжує міому.
Пацієнтки відзначають, що діагностика проходить комфортно, а результати можна отримати швидко, що знижує тривожність і дозволяє одразу планувати лікування.
Лікування міоми матки
Тактика лікування залежить від розміру вузлів, симптомів, віку жінки та її бажання мати дітей у майбутньому. У лікарні ім. Мечникова застосовують індивідуальний підхід до кожної пацієнтки.
Основні методи:
- Медикаментозне лікування. Використовуються препарати, які впливають на гормональний фон, зменшують ріст вузлів або полегшують симптоми.
- Хірургічне лікування. Видалення вузлів (міомектомія) або всієї матки (гістеректомія) у випадках великих пухлин.
- Емболізація маткових артерій. Сучасний малоінвазивний метод, при якому перекривається кровопостачання вузла, і він поступово зменшується.
- Лапароскопічні операції. Проводяться через невеликі проколи, завдяки чому пацієнтка швидко відновлюється, а косметичний ефект мінімальний.
Після лікування жінка повертається до звичного життя, а симптоми, які роками погіршували її стан, зникають.
Переваги лікування у лікарні ім. Мечникова
Кожна жінка хоче бути впевненою, що лікування буде безпечним і результативним. Саме тому важливо обирати медичний заклад із сучасними підходами.
- Досвід лікарів. У лікарні працюють гінекологи, які мають великий досвід саме у лікуванні складних випадків міоми.
- Сучасне обладнання. Діагностика і операції проводяться на новітній апаратурі, що підвищує точність і безпеку.
- Малоінвазивні технології. Лапароскопічні та ендоскопічні методи дозволяють скоротити час відновлення і уникнути великих розрізів.
- Комфорт пацієнток. Після операції можна перебувати в сучасних палатах, включаючи «Люкс»-умови, з цілодобовим медичним супроводом.
Завдяки цим перевагам лікування є не лише ефективним, а й максимально комфортним для пацієнта.
Клінічний випадок із практики
Рекомендації після лікування
Після лікування міоми дуже важливо дотримуватись порад лікаря. Це допомагає уникнути рецидиву та швидше повернутися до повноцінного життя.
- Обмеження фізичних навантажень. Протягом перших 4–6 тижнів після операції не варто піднімати важке і займатися активним спортом, щоб не спровокувати ускладнення.
- Правильне харчування. Варто додати продукти, багаті на залізо (м’ясо, гречку, яблука),щоб відновити рівень гемоглобіну.
- Регулярні огляди. Навіть після успішного лікування потрібно раз на рік проходити УЗД і консультацію гінеколога.
- Планування вагітності. Жінкам, які мріють про дитину, лікар підкаже оптимальний час після операції, щоб зачаття було безпечним.
Якщо нехтувати цими рекомендаціями, вузли можуть з’явитися знову, а процес відновлення буде довшим.
Тож, міома матки — це не вирок, а діагноз, з яким можна і потрібно працювати. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє обрати найбільш щадне лікування, зберегти матку та репродуктивну функцію. Якщо ви відчуваєте симптоми або просто давно не проходили огляд, не відкладайте консультацію. Профілактичний візит може змінити ваше життя на краще.
- Як виглядає міома матки?
Міома матки виглядає як округлий або овальний щільний вузол у м’язовій стінці матки. Вона має чіткі межі, сірувато-білий колір і волокнисту структуру. Залежно від розташування вузол може випинатися в порожнину матки (субмукозна),рости назовні у бік черевної порожнини (субсерозна),залишатися всередині м’язового шару (інтрамуральна) або бути на тонкій ніжці. Розміри варіюють від кількох міліметрів до великих утворів, що змінюють форму й розміри матки. На УЗД міома визначається як чітко окреслене утворення більш щільної структури, ніж навколишні тканини. Це доброякісна пухлина, тобто вона не є раковою.
- Як видаляють міому матки?
Міому матки видаляють хірургічним шляхом: або прибирають лише вузли (міомектомія),або у складних випадках — всю матку (гістеректомія). Вибір методу залежить від розмірів і розташування міоми, симптомів та планів жінки щодо вагітності. Сучасні операції виконують малоінвазивно — через гістероскопію чи лапароскопію, що дозволяє зберегти матку й швидко відновитися. Якщо вузли великі чи їх багато, застосовують відкриту операцію. Альтернативою може бути емболізація маткових артерій, коли перекривають живлення вузла, і він поступово зменшується.
- Які наслідки після видалення міоми?
Після видалення міоми наслідки залежать від обраного методу операції. Якщо матку зберігають, жінка може й надалі планувати вагітність, а симптоми — біль, кровотечі, тиск на сусідні органи — зникають. Перший час можливі незначні болі, виділення та потреба в обмеженні фізичних навантажень. При великих вузлах чи множинних міомах ризик рецидиву зберігається, адже нові вузли можуть з’являтися. Якщо ж довелося видалити матку повністю, вагітність стає неможливою, але симптоми хвороби усуваються назавжди. У більшості випадків після операції самопочуття значно покращується, а якість життя повертається до норми.
- Чи може зникнути міома?
Міома матки не зникає сама по собі, але її ріст може зупинитися або вузли навіть зменшуються в певних умовах. Найчастіше це відбувається після настання менопаузи, коли рівень жіночих гормонів знижується, і міоматозні утвори поступово «всихають». У репродуктивному віці міома без лікування зазвичай не розсмоктується, але сучасна терапія — гормональні препарати, емболізація маткових артерій чи малоінвазивні втручання — може суттєво зменшити її розміри або повністю усунути симптоми. Тому зникнення міоми можливе, але переважно як результат лікування чи природних вікових змін.
- Як зменшити міому?
Зменшити міому матки можна кількома способами. У репродуктивному віці лікарі застосовують гормональні препарати, які тимчасово пригнічують ріст вузлів і можуть зменшити їхній розмір. Ефективним методом є емболізація маткових артерій — процедура, під час якої перекривається кровопостачання міоми, і вона поступово зменшується. У деяких випадках використовують малоінвазивні втручання, що дозволяють видалити лише частину утвору або зруйнувати його тканини. Також відомо, що після настання менопаузи вузли часто зменшуються самостійно завдяки зниженню рівня гормонів. Вибір методу залежить від розміру, локалізації міоми та планів жінки на вагітність.
- Чи можна завагітніти з міомою матки?
Так, завагітніти з міомою матки можна, і багато жінок успішно виношують дитину. Все залежить від розміру та розташування вузлів: невеликі міоми зазвичай не заважають зачаттю й перебігу вагітності. Проблеми можуть виникати, якщо вузол деформує порожнину матки, перекриває маткові труби або росте в місцях, де прикріплюється плацента. У таких випадках є ризик безпліддя, викиднів чи ускладнень під час вагітності. Лікарі індивідуально оцінюють ситуацію: іноді рекомендують спостереження, а в інших випадках радять видалення міоми перед плануванням вагітності.
