Кісти матки

Здоров’я репродуктивної системи — надзвичайно важлива частина загального самопочуття жінки. Будь-які зміни у матці чи яєчниках викликають занепокоєння, а слово «кіста» часто асоціюється із серйозними проблемами та навіть онкологією. Насправді ж у більшості випадків кісти матки є доброякісними утвореннями, які можна ефективно контролювати та лікувати. Головне — вчасно звернутися до лікаря й не відкладати обстеження. У сучасній гінекології такі діагнози вже не звучать як вирок. Кісти добре піддаються лікуванню, а сучасні методики дозволяють зробити цей процес максимально безпечним, швидким та комфортним для жінки.

Що таке кіста матки

Кіста матки — це доброякісне порожнинне утворення, заповнене рідиною або слизом, яке формується в тканинах матки або на її поверхні. Її відмінність від пухлини полягає в тому, що вона не проростає в інші тканини, а має власну капсулу.

Уявіть невеликий «мішечок», наповнений прозорою чи жовтуватою рідиною, який утворився у слизовій оболонці або в шийці матки. Саме так виглядає кіста при ультразвуковому дослідженні.

Кісти можуть бути поодинокими або множинними, мати розмір від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Більшість із них не загрожують життю, але деякі потребують лікування через ризик ускладнень.

Класифікація кіст матки

Існує кілька основних видів кіст, кожна з яких має свої особливості, причини виникнення та методи лікування.

Наботові кісти шийки матки. Виникають у результаті закупорки залоз шийки матки, які виділяють слиз для її зволоження та захисту. З часом секрет накопичується, утворюючи невеликий міхурець.
Ендометріоїдні кісти. Формуються при ендометріозі, коли клітини ендометрію (внутрішньої оболонки матки) опиняються у нетипових місцях. Вони реагують на менструальний цикл, що може викликати болі та кров’янисті виділення.
Параоваріальні кісти. Хоча їх частіше відносять до патологій яєчників, іноді вони зачіпають і матку, розташовуючись поряд. Мають тонкі стінки та зазвичай великі розміри.
Ретенційні кісти. Утворюються через затримку секрету у залозах. Можуть з’являтися як у шийці, так і в ендометрії.
Функціональні кісти. Це «тимчасові» кісти, які виникають у процесі нормальної роботи яєчників. Вони з’являються під час менструального циклу, коли фолікул не розкрився або жовте тіло збільшилось більше звичайного. Такі кісти часто не потребують лікування і можуть зникнути самі через 1–3 місяці.
Аденоміоїдні утворення. Поєднують у собі ознаки кісти та вузлів, які формуються при аденоміозі.

Правильна класифікація має велике значення, адже від неї залежить, чи потрібне лише спостереження, чи активне лікування.

Причини та фактори ризику

Походження кіст багатофакторне. Найчастіше їх поява пов’язана з:

гормональними порушеннями — надлишком естрогенів, дефіцитом прогестерону;
хронічними запальними процесами статевих органів;
наслідками пологів, абортів чи хірургічних втручань на шийці матки;
ендометріозом;
порушеннями імунної системи;
генетичною схильністю;
стресами, перевтомою, проблемами зі щитоподібною залозою.

Часто кісти з’являються у жінок із нерегулярними менструаціями, ожирінням або ендокринними захворюваннями.

Думка експерта
«Ми нерідко чуємо від пацієнток запитання: чому з’явилася кіста саме в мене? Тут немає однієї відповіді. Це завжди поєднання кількох чинників. Але головне — розуміти: кіста сама по собі не є небезпечним утворенням, небезпека полягає у відсутності контролю. Якщо не звертати уваги, утворення може збільшуватися, запалюватися або ускладнювати перебіг інших захворювань. Регулярний огляд і своєчасна діагностика — це найкращий спосіб захистити себе», — пояснює гінеколог вищої категорії лікарні ім. Мечникова ЄНОТОВА Наталія Володимирівна.

Симптоми кіст матки

У більшості випадків кісти протікають безсимптомно й виявляються випадково на профілактичному огляді. Проте можливі такі прояви:

нерегулярні менструації;
рясні або навпаки дуже мізерні виділення;
болі внизу живота або у попереку;
дискомфорт чи біль під час статевого акту;
слизові або кров’янисті виділення поза циклом;
відчуття тиску у малому тазу.

Наприклад, жінки з наботовими кістами шийки матки можуть помічати кров’янисті виділення після статевого акту, а при ендометріоїдних кістах часто турбують сильні болі під час менструацій.

Діагностика

У лікарні ім. Мечникова для виявлення кіст застосовують комплексний підхід:

гінекологічний огляд у дзеркалах, під час якого лікар може побачити утворення;
кольпоскопію — огляд шийки матки під мікроскопічним збільшенням із можливістю зробити фото для контролю;
УЗД органів малого тазу (трансвагінальне й абдомінальне),яке дозволяє оцінити розміри та структуру кісти;
гістероскопію, коли потрібна пряма візуалізація порожнини матки;
цитологічні та гістологічні дослідження для виключення атипових клітин.

Виявлення кісти починається з консультації гінеколога. Уже під час звичайного огляду в дзеркалах лікар може запідозрити наявність утворень, особливо якщо вони розташовані на шийці матки. Наприклад, наботові кісти часто виглядають як невеликі білі «бульбашки» на поверхні шийки, і їх можна побачити навіть без складного обладнання.

Для детальнішого вивчення застосовується кольпоскопія. Лікар отримує можливість роздивитися слизову в декілька разів крупніше, ніж неозброєним оком, і навіть зробити фотознімки для подальшого контролю. Метод особливо корисний при підозрі на наботові кісти чи інші дрібні утворення, які можуть поєднуватися з ерозією або запальними змінами.

Основним способом діагностики залишається ультразвукове дослідження органів малого таза. Трансвагінальне УЗД дозволяє побачити кісти всередині матки та оцінити їхні розміри й структуру. Наприклад, ендометріоїдні кісти добре візуалізуються саме на УЗД: вони мають характерний вигляд із щільнішими стінками та неоднорідним вмістом.

У деяких випадках, особливо при підозрі на кісту в порожнині матки, використовується гістероскопія. Через шийку матки вводиться тонкий прилад із камерою, і лікар може безпосередньо оглянути внутрішню поверхню. Це дозволяє не лише підтвердити наявність кісти, але й відразу її видалити. Наприклад, дрібні ретенційні чи ендометріоїдні кісти, що розташовані в ендометрії, найзручніше видаляються саме під час діагностичної гістероскопії.

У складних або сумнівних випадках, коли потрібно визначити природу утворення, проводяться цитологічні чи гістологічні дослідження. Отриманий матеріал аналізують під мікроскопом, щоб переконатися, що кіста доброякісна і не має ознак переродження.

Лікування кіст матки

Підхід до лікування завжди індивідуальний і залежить від того, який саме тип кісти виявлений, якими є її розміри, швидкість росту та чи викликає вона у жінки неприємні симптоми. Якщо кіста невелика й не впливає на самопочуття, лікар може рекомендувати лише регулярне спостереження — проходження УЗД та огляди у гінеколога раз на кілька місяців. Це актуально, наприклад, для маленьких наботових кіст шийки матки, які часто не потребують жодного активного лікування.

У деяких випадках призначають медикаментозну терапію. Вона найчастіше використовується при функціональних кістах, які виникають у процесі нормального менструального циклу. Гормональні препарати допомагають вирівняти баланс естрогенів і прогестерону, завдяки чому кіста поступово зменшується або зникає. Якщо ж утворення з’явилося на тлі запалення, призначають протизапальні чи антибактеріальні засоби.

Коли кіста велика, швидко зростає або викликає біль, застосовується хірургічне лікування. У лікарні ім. Мечникова виконують сучасні малоінвазивні втручання. Якщо йдеться про кісти яєчника середнього розміру, які викликають біль або ризикують розірватися, може застосовуватися пункція — через невеликий прокол кіста відкривається й видаляється її вміст. Якщо ж кіста має щільну капсулу або схильна до повторного виникнення, проводять цистектомію — повне видалення утворення. У більшості випадків це робиться лапароскопічно, через кілька маленьких проколів, а при великих або ускладнених кістах — лапаротомно, через традиційний розріз.

Коли кіста розташована у порожнині матки, наприклад ендометріоїдна чи ретенційна, найефективнішим методом стає гістероскопія. Лікар вводить тонкий прилад із камерою через шийку матки й під візуальним контролем видаляє утворення, не пошкоджуючи здорові тканини.

Сучасні методи лікування дозволяють уникнути серйозних ускладнень, не залишають грубих рубців і забезпечують швидке відновлення. Завдяки цьому більшість жінок уже через кілька днів повертаються до звичного життя, не відчуваючи дискомфорту.

Переваги лікування у лікарні ім. Мечникова

Досвід лікарів. Тут працюють гінекологи з багаторічним стажем, які щодня виконують складні операції.
Сучасне обладнання. УЗД-апарати експертного класу, гістероскопи, лапароскопи.
Безпечні методики. Малоінвазивні втручання мінімізують травматизацію та скорочують відновний період.
Комфортні умови. Для пацієнток доступні одномісні палати та палати підвищеного рівня комфорту.
Комплексний супровід. Від первинної консультації до післяопераційного спостереження — усе в одному медичному центрі.

Приклад із практики

ЄНОТОВАНаталія Володимирівна

Завідувач центру оперативної та консервативної гінекології

Пацієнтка 38 років звернулася зі скаргами на нерегулярні менструації та ниючі болі внизу живота, що посилювалися під час критичних днів. Такі симптоми заважали звичному ритму життя, викликали втому й тривогу. На УЗД було виявлено ендометріоїдну кісту розміром 2,5 см. Лікар пояснив, що вона не зникне самостійно і саме вона спричиняє збої циклу та біль. Було рекомендовано гістероскопічне видалення — малоінвазивну процедуру, яка дозволяє точно та безпечно усунути утворення.

Втручання тривало менше півгодини, проходило під короткочасною анестезією. Уже наступного дня пацієнтка повернулася додому, а через два місяці цикл повністю нормалізувався, болі зникли, і жінка знову відчула себе здоровою та активною.